Анотація
В статті показано значущість і роль методичних підходів до оцінювання туристичного потенціалу, враховуючи постійні зміни у підвищенні конкурентного середовища, макро- і мікроекономічних факторах, нестабільність попиту та пропозиції в умовах трансформації світової економіки, яку можна спостерігати під впливом світової пандемії COVID-19, реакцій екстренного реагування виходу з цієї кризи країн світу, впливу повномасштабного вторгнення РФ в Україну, яке особливо вплинуло на економічний стан європейських країн, масове міграційне переміщення економічно-активного населення по усьому світу. Метою статті є дослідження методичних підходів до оцінювання туристичного потенціалу країн/регіонів з урахуванням досвіду туристичної активності в країнах ЄС. У дослідженні використовувалися загальнонаукові методи: аналізу, синтезу, узагальнення, порівняння, кількісних оцінок з використанням статистичних даних і розрахунку інтегрального показника. Авторами визначено, що рівень туристичного потенціалу неможна оцінити за допомогою єдиного універсального показника, його слід розглядати як складне явище, на яке впливає безліч різних факторів. Запропоновано використовувати метод оцінки туристичного потенціалу, заснований на кількісних оцінках з використанням статистичних даних і розрахунку інтегрального показника для оцінки туристичного потенціалу на основі досвіду в країнах ЄС. Встановлено, що якість дослідження узагальнюючого показника як інтегрального показника оцінки туристичного потенціалу може бути збільшена за рахунок використання різних статистичних та економетричних методів або методів порівняльного аналізу. Автори запропонували процес дослідження використати в 4 етапи. Результати дослідження вказують, що інтегральний показник туристичного потенціалу може бути використаний для характеристики регіональних особливостей туристичної привабливості. Це надасть можливість не тільки поглибити оцінку досліджуваних явищ, а й отримати більш об'єктивні результати. Сегментація країн за регіональними характеристиками дозволить визначити, які з регіонів мають вищий або нижчий потенціал для розвитку туристичної галузі
Ключові слова:
Використані джерела
[1] Bacho, R.Y. (2014). Theory of potentials in the modern management of the tourist and recreational industry of the region. Scientific Bulletin of Kherson State University, 9-1(3), 123-126.
[2] Brykova, T., Postova, V., Mazurkevych, I., Kiziun, A., & Semko, T. (2023). Social and Economic Potential of the EU Countries’ Tourism and Hospitality Industry. Sport i Turystyka, 6(2), 133-151. doi: 10.16926/sit.2023.02.08.
[3] Burkaltseva, D., Tsohla, S., Yanovskaya, A., Zharova, A., & Polskaya, S. (2020). Analysis of the functioning of the tourist and recreational industry in conditions of restrictions. Journal of
Environmental Management and Tourism, 11(8), 1902-1914.
[4] Ovcharov, A.O. (2016). Risk assessment of tourism industry. Sociological Studies, 2, 47-56.
[5] Yukhnovska, Y. (2019). Methodical approaches to estimate the tourist potential of Ukraine and the regions. Scientific notes of Taurida National V.I. Vernadsky University, 30(69), 54-59. doi: 10.32838/2523-4803/69-4-34.
[6] Hrabar, M.V. (2014). Evaluation methods of potential of tourism and recreation industry of region. Modelling the regional economy, 2(24), 445-455.
[7] Gerasimenko, V.G. (2016). Assessment of the tourist and recreational potential of the region. Odesa: ONEU.
[8] Kolosinska, M.I., & Kolosinskyi, I.Y. (2016). The system of statistical indicators to measure the country’s tourism industry. Scientific Bulletin of Uzhgorod National University, 7(2). 17-21.
[9] United Nations. (2015). UN fundamental principles of official statistics – Implementation guidelines. Retrieved from https://unstats.un.org/unsd/dnss/gp/Implementation_Guidelines_FINAL_ without_edit.pdf.
[10] Sydsaeter, K., Hammond, P., & Strøm, A. (2016). Essential mathematics for economic analysis (5th ed.). Gosport: Pearson.
[11] Cleff, T. (2014). Exploratory data analysis in business and economics. Cham: Springer.
[12] Schweinzer, P. (2011). Mathematical methods for economic analysis.
[13] Stec, M., & Grzebyk, M. (2022). Socio-economic development and the level of tourism function development in European Union countries – a comparative approach. European Review, 30(2), 172- 193. doi: 10.1017/S106279872000099X.
[14] Statistics Division: Methodology. (n.d.). Retrieved from https://unstats.un.org/unsd/methodology/m49/.
[15] Lnenicka, L., Burda, T., But, T., Zidova, V., & Bouzkova, S. (2023). The impact of the covid-19 pandemic on visiting selected UNESCO heritage in the Czech Republic. In 26th International Colloquium on Regional Sciences. Conference Proceedings (pp. 308-316). Bořetice: Masaryk University. doi: 10.5817/CZ.MUNI.P280-0311-2023-36.
[16] Cleff, T. (2014). Exploratory data analysis in business and economics. Cham: Springer.
[17] Schweinzer, P. (2011). Mathematical methods for economic analysis.
[18] Bezkhlibna, А., But, T., & Nikonenko, S. (2018). Assesment of tourism industry clustering potential. Scintific Papers of the University of Pardubice, 43, 17-28.
[19] Pulina, T., But, T., Khrystenko, O., & Zaytseva, V. (2020). Managing the field of reconstruction and preservation of historical and cultural complexes in Ukraine and Europe. Lecture Notes in Civil Engineering, 73, 709-720. doi: 10.1007/978-3-030-42939-3_70.
[20] Korniienko, O.M., & Zaitseva, V.M. (2022). Analysis and assessment of the potential of tourism companies. Zaporizhzhia: National University of Zaporizhzhia Polytechnic.